Białoruskie Zeszyty Historyczne (Biełaruski histaryčny zbornik) to półrocznik wydawany w Białymstoku przez Białoruskie Towarzystwo Historyczne. Redaktorem naczelnym jest Eugeniusz Mironowicz. Publikuje teksty naukowe traktujące o szeroko rozumianej historii Białorusi: artykuły, komunikaty, materiały biograficzne, materiały źródłowe, polemiki i recenzje dotyczące historii politycznej, społecznej, gospodarczej, dziejów kultury, demografii... Więcej »

Наталля Сліж — Падаткі і іх збор у Гародні ў XVI-XVII стст. # Marcin Mironowicz — Parafie prawosławne wschodniej Białostocczyzny # Sławomir Karp — Aleksander i Konstancja z Karpiów Rusieccy, kasztelanicowie mińscy. Przyczynek do dziejów szlachty brzeskiej przełomu XVII i XVIII wieku # Рыгор Лазько — Рыжскі мірны дагавор 1921 года: наступствы для Беларусі і Усходняй Еўропы # Віталь Гарматны — Арганізацыя супрацьпажарнай аховы ў палескай... Więcej »

Наталля Сліж — Астралагічныя веды пра свяціла і пла неты ў рукапісе Супрасльскага манастыра # Michał Sierba — Konflikt między orlańskimi Kuszkami a kró lewskimi Hredelami z 1581 roku # Sławomir Karp — Stanisław Antoni Karp (ok. 1679-1719), podkomorzyc ziemi bielskiej. Nota biograficz # Sławomir Karp — Żywot i chudoba jednowioskowego szlach cica w pierwszej połowie XVIII wieku na przykładzie Franciszka Karpia (ok. 1703-1729), posesjonata... Więcej »

Евгений Анищенко — Демаркация границы первого раздела Речи Посполитой с Российской империей в 1775 году # Sławomir Karp — Pauperyzacja szlachty grodzieńskiej w I połowie XVIII w. na przykładzie Karpiów z Brzostowicy Małej (Drewnianej) # Аляксей Ластоўскі — Расавыя ідэі ў беларускім нацыяналізме пачатку ХХ ст. # Вольга Бароўская — Польска- савецкае супрацьстаянне кастрычніка 1920 г.: ад вайны да міру # Анатоль Трафімчык — Стыхійна-бытав... Więcej »

Sławomir Karp — Rodzina Karpiów Prowotarowiczów Arcimowiczów do połowy XVII wieku. Przyczynek do dziejów drobnej szlachty brasławskiej # Наталля Сліж — Інвентар Старога замка ў Гародні 1675 г. # Viktar Korbut — Etnogeneza Białorusinów w świetle ustaleń Wacława Łastowskiego # Вячеслав Меньковский — Столетие революции 1917 года: почему Российская Федерация и Республика Беларусь отметили юбилей различно # Мікола Мязга — Узнікненне польска-... Więcej »

Marcin Mironowicz, Szkoły brackie w Słucku w XVI-XVIII wieku # Ігор Срібняк — Білорус з українським світоглядом (формування національної ідентичності невідомого автора віршованого щоденника у таборі полонених українців Раштат, 1915-1917 рр.) # Віталь Карнялюк — Магчымасці БНР у правядзенні міг- рацыйнай палітыкі (1918-1921 гг.) # Сяргей Токць—Беларуска-літоўская партызанка ў Гродзен- скім павеце Беластоцкага ваяводства ў 1922-1923 гг. #... Więcej »

Miraslau Shpakau — Ideological implications of the earliest Lithuanian version of the Roman myth # Ігор Кондратьєв — Шляхта Любецько-Лоєвського староства: проблеми політичного вибору та зміни правового статусу (XV-XVII ст.) # Marcin Mironowicz — Szkolnictwo prawosławne na terenie Rzeczypospolitej w II połowie XVI i na początku XVII wieku # Adrian Kuprianowicz — Dzieje parafii prawosławnej pw. Wniebowstąpienia Pańskiego w Klejnikach od X... Więcej »

Зміцер Дрозд — Цяжар канчатковай вывучанасці альбо Новыя факты да 210-годдзя самага вывучанага беларускага класіка * Олег Лицкевич — Русские летописные источники «Летописца великих князей литовских» * Наталля Сліж — Практыка старабеларускага сексу ў XVI-XVII стст. * Adam Pytel — Powstanie eparchii grodzieńskiej * Аляксандр Ланеўскі — Да пытання аб сялянскім супра-ціве ў Гродзенскай губерні падчас рэвалюцыі 1905-1907 гадоў * Joanna Dufra... Więcej »

Dobra orlańskie leżą obecnie na terenie wiejskiej gminy orlańskiej, położonej na południowy wschód od Bielska Podlaskiego. Dziś tereny majętności orlańskiej należą do powiatu bielskiego w województwie podlaskim. Za czasów I Rzeczypospolitej włość orlańska leżała w powiecie brańskim, w ziemi bielskiej województwa podlaskiego. W omawianym okresie majętność ta składała się z 12 wsi i miasta Orli1. Dobra te w latach 1585-1695 stanowiły włas... Więcej »

Крыніцы асабістага паходжання (ці эга-дакументы) — ліставанне, дзённікі, успаміны і іншыя падобныя запісы з’яўляюпца вельмі каштоўным матэрыялам для рэканструкцыі мінулага. XIX стагоддзе было своеасаблівым росквітам гэтага тыпу гістарычных сведчанняў. Прычым вядзенне дзённікаў ці рэгулярнае ліставанне ўжо было не толькі рысай духавенства ці шляхты, але таксама шырэйшых колаў насельніцтва, якое паступова ўваходзіла ў эпоху масавай адукац... Więcej »