Історики полюбляють повторювати, що для їхніх наукових висновків потрібний час, що історія сьогодні про сьогодні не пишеться. Це так. Але, якщо на історію дивитися емоційно, суб’єктивно, з політичних амбіцій, то неважко описувати і „факти” майбутнього. Бо єдиний принцип таких поглядів — „чего изоолите?”. Принцип, на жаль, соціально досить продуктивний і безвідповідальний. Особливо він щедро експлуатується щодо України. Колишній центр і деякі сьогоднішні, даруйте, вчорашні демократи „изоолили” бачити Україну слухняною, покірливою „державою”. Але варто було українському народові набрати свіжого повітря в легені, як його „історичні провидці” почали „сердечно і зацікавлено” залякувати. (фрагмент)