Левко Лук'яненко народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівці Городнянського району на Чернігівщині в селянській сім'ї. У 1944 - 1953 роках перебував на військовій службі. 1953 року поступив на юридичний факультет Московського держуніверситету ім.Ломоносова, який закінчив у 1958 р. Працюючи адвокатом, пише програму і створює Українську робітничо-селянську спілку. Мета — досягнення незалежності України конституційним парламентським шляхом. У 1961 році КДБ арештовує 7 членів Спілки і засуджує Лук'яненка як автора програми і організатора Спілки до страти. Після 70-денного перебування у камері смертників вирок замінено п'ятнадцятьма роками ув'язнення. Восени 1976 року, після звільнення, відразу включається в політичне життя і стає одним із засновників Української Гельсінської групи. Наприкінці 1977 року знову арешт. Цього разу 10 років тюрми І 5 років заслання. З березня 1988 року очолює Гельсінську групу, яка згодом перейменовується в Українську Гельсінську спілку, а З0 квітня 1990 року на установчому з'їзді — в Українську Республіканську партію. Сьогодні патріарх сучасного національно-демократичного руху Левко Лук'яненко — провідний громадсько-політичний та державний діяч: Голова Української Республіканської партії, член Політичної Ради Руху, член Президії Народної Ради.