Енциклопедія українознавства

Україна вступила у вирішальний період своєї історії. Після багатовікової неволі, подолавши безпрецедентне в історії світової цивілізації колоніальне ярмо, пройшовши через тотальний більшовицький геноцид, в результаті якого лише за 20 років Україна втратила 25 мільйонів своїх громадян, ми стали свідками того, як знову займається зоря українського національного відродження. Розбудова самостійної соборної Української Держави є неможлива без глибинного духовного оновлення, без нагромадження інтелектуального потенціалу нації, осмислення її історичної місії в контексті загальнолюдської історії. Архіважливим завданням інтелектуального й духовного відродження української нації мають служити в першу чергу вагомі результати наукових досліджень, які нагромадила світова, в тому числі й українська наука за останні століття і які традиційно концентруються у спеціальних, як правило, багатотомних виданнях під загальною назвою е н ц и к л о п е д і ї, що в перекладі з грецької мови означає «безперервне, систематичне навчання». Тобто Енциклопедії — це довідкові видання з різних галузей знань (скажімо, технічна, медична, літературна, історична, церковна тощо), систематизовані в алфавітному чи тематичному порядку.